Штукатури працюють у будівельно-монтажних організаціях, домобудівних комбінатах, ремонтних і житлово-експлуатаційних управліннях та конторах, підприємствах різних форм власності. Сучасні майстри штукатурної справи старанно зберігають та розвивають традиції професійної кмітливості та винахідливості багатьох поколінь майстрів штукатурної справи.

У будівельній практиці користуються
двома способами оштукатурення поверхонь:
сухим і мокрим.

При сухому способі штукатур вкриває поверхню стін спеціальними листами, що виготовлені з гіпсу та обклеєні з обох сторін шаром тонкого картону. Цей спосіб оштукатурення дозволяє швидко отримувати поверхню, яка готова під покраску або обклеювання шпалерами, що економить час виконання опоряджувальних робіт. При виконанні штукатурних робіт сухим способом спочатку перевіряють рівність поверхні стін за допомогою виска, кутника, рейки з виском і довгої рейки, що зветься контрольним правилом, водяного гнучкого та звичайного будівельного рівнів. Якщо вияв­лена нерівність поверхні, штукатур виправляє цей недолік за допомогою гіпсового розчину або смуги сухої штукатурки. Після вирівнювання до поверхні за допомогою заздалегідь підготовленої мастики приклеюють листи сухої штукатурки, такі листи до дерев'яних стін прибивають цвяхами.

Мокрий спосіб оштукатурення передбачає покриття поверхні шаром розчину^,,, що через певний час твердіє. Мокрий спосіб оштукатурення дещо складніший за-сухий. Спочатку штукатур очищає поверхню від пилу та бруду за допомогою стале­вих щіток або піскоструйного апарату. Для кращого зчеплення штукатурного розчину з дерев'яною стіною на її поверхню набивають решітку з дранки або використовують спеціальні металеві штукатурні сітки. Бетонні і цегляні поверхні з цією ж метою роб­лять шорсткими за допомогою пневматичних молотків.

На очищені та вирівняні поверхні штукатур почергово наносить три шари роз­чину. Перший виконує функції приклеювального, другий - основного, третій служить для надання поверхні рівного гладкого вигляду. Для кожного шару підбирається особ­ливий склад розчину, який розчинонасосом подається до робочого місця. Нанесе­ний на поверхню стіни розчин штукатур розрівнює і затирає напівтерком, гладилками та терками. При виконанні цієї операції штукатури користуються також правилами, іноді застосовують вібропресувальну машину, яка наносить, розрівнює та загладжує розчин.

Обсяг штукатурних робіт, виконуваних сухим способом, в цілому значно мен­ший, ніж мокрим. Причиною цього є переважна більшість споруд з цегли та залізо­бетонних конструкцій, де застосовується саме мокрий спосіб ведення штукатурних робіт. До того ж отримана у цей спосіб штукатурка менше піддається руйнуванню.

На жаль, за останні роки відбулося скорочення обсягів будівництва, а разом з цим зменшення обсягів штукатурних робіт.  Так, за 1995 рік Державну програму економічного та соціального розвитку у галузі будівництва виконано лише на 20%. Порівняно з 1994 роком обсяг підрядних робіт скоротився на 35%, у тому числі по основних будівельних корпораціях: "Укрбуд" - на 43%, "Укрмонтажспецбуд" - на 31%, "Украгропромбуд" - на 44%, "Київміськбуд" - на 36% і "Укртрансбуд" -на 30%. Не виконано завдання по будівництву об'єктів соціальної сфери: зокрема, на 18% менше, ніж у 1994 році, введено в експлуатацію житлових будинків.

Повільними темпами здійснюється в будівельному комплексі України процес приватизації.  Якщо в 1992 р. у недержавному секторі економіки перебувало 59,6% від загальної кількості будівельних
організацій, то в 1995 р. їх частка збільшилася лише до 73%. Серед організацій колективної форми власності орендні складають 12%, акціонерні товариства - 22% і спільні підприємства - 2%.      У1995 р. організаціями недержавного сектора виконано 71% загального обсягу підрядних робіт (проти 42,8%> у 1994 р.), у тому числі акціонерними товариствами - 48%. Чисельність працівників, що були зайняті у малих підприємствах будівельної галузі у 1994 р., склала 240,0 тис. чоловік.

Разом з цим потреба  у  штукатурах  НА  ринку  праці  постійна  і  має  тенденцію  до  зростання,  тому  можливість  працевлаштування  за  цією  професією досить висока.

Зовнішнє оштукатурення допомагає захистити спо­руду від руйнування під впливом атмосферних опадів, зміни

температур, сезонних примх погоди; внутрішнє - поліпшує зву­коізоляційні властивості приміщень, підвищує до деякої міри їх про­типожежну стійкість. Штукатурка буває звичайною, спеціалізова­ною та декоративною, а також простою, покращеною та високо­якісною. Звичайну штукатурку застосовують у житлових будинках, службових приміщеннях тощо, спеціальну - там, де потрібен за­хист від вологи, рентгенівського випромінювання, виробничого шуму. Декоративна штукатурка використовується для оздоб­лення фасадів та інтер'єрів будівель громадського та культур­ного призначення. Штукатурка буває гладкою та шорсткою, однотонною та кольоровою, може імітувати поверхню оз­доблювального каменю.

Одиничність штука­турних робіт віднос­на, бо пов'язана з реалізацією типових проектів житлового, промислового та громадського будів­ництва, а темп і ритм виконання штукатурних робіт задаються рівнем встановлених норм виробітку та взає­модією робітників у штукатурній бригаді.

У роботі штукатур виконує

такі основні операції:

♦       виготовлення розчину з сухих готових розчинних матеріалів і сумішей;

♦       накладання розчину на поверхню, що підлягає оштукатуренню;

♦       вирівнювання та загладження поверхонь;

♦       опорядження колон, балок, фасадів тощо.

Зміст цих операцій та техніка їх вико­нання залишаються незмінними протягом багатьох століть. Незважаючи на те, що пра­ця сучасного штукатура до певної міри меха­нізована, а сам він озброєний ефективним . механізованим та електрифікованим інстру­ментом, пристроями та машинами, все ж це професія переважно ручної праці одиночно­го виробництва з індивідуальним темпом та ритмом роботи.