Психологічний тренінг з питань адаптації молодих фахівців у педагогічному колективі

  Мета круглого столу - проаналізувати проблему досвіду у філософській та психологічній літературі за допомогою тренінгових груп які мають стати якісними змінами в розвитку особистісно значущого досвіду, який буде забезпечувати подальшу самореалізацію кожного учасника.
   Завданнями   круглого столу
   1. Розвиток психологічної освіченості педагогів (засвоєння наукових психологічних знань, необхідних для здійснення творчого самоаналізу та адекватної поведінки).
   2. Розвиток гуманістично та творчо зорієнтованої ціннісно-смислової сфери (прагнення, інтереси, світогляд, ціннісні орієнтації).
   3. Сприяння узгодженості ієрархії інструментальних та термінальних цінностей педагога, в основі яких лежить визначення пріоритетних цілей життя та засобів (бажаних якостей особистості), за допомогою яких їх можна досягнути.
   4. Формування високого рівня диференційованої структури ціннісних орієнтацій.
   Результатами роботи в тренінговій групі мають стати якісні зміни в розвитку педагога значущого досвіду, який буде забезпечувати подальшу самореалізацію кожного учасника.
   Заняття 1.

Тема: Моє справжнє "Я”.
   Мета: Допомогти відкрити своє "Я” і усвідомити необхідність самовдосконалення, а також: знайомство з учасниками групи; ознайомити з метою, завданнями та правилами поведінки у групі та її основними принципами; розвиток комунікативних вмінь; з'ясування очікувань учасників щодо тренінгу; створення атмосфери взаєморозуміння та довіри.
   На початку тренінгу ведучий повідомляє мету, завдання, принципи {"тут і тепер”, конфіденційність, активність, увага до почуттів тощо). Крім того, обговорюються організаційні моменти {час, день та місце проведення занять).
   Знайомство являє собою центральну процедуру першого заняття будь-якого тренінгу. Дана процедура дозволяє "розкачати” групу, дати досвід нового спілкування, та розкрити нові ресурси в собі та партнерах по спілкуванню. Ми пропонуємо це зробити у наступний спосіб.
   Вправа 1.

Мета: Відкрити своє справжнє "Я”в колективі, усвідомити якості особистості, досягнути вищого рівня самосвідомості.
   "Я і моє ім'я" Спочатку кожному з учасників пропонується назвати своє ім'я, а потім дати особистісну характеристику собі по кожній букві імені (наприклад: Зоряна - загадкова, особлива, радісна, яскрава, надійна, активна. Світлана - самостійна, відповідальна, імпульсивна, талановита, любляча, азартна, надійна, амбітна). Для кращої демонстрації почати можна ведучому, а за ним будуть представляти себе всі інші учасники. Продовжити перше знайомство можна також наступною вправою.
   Вправа 2.

Мета: Дати собі адекватну самооцінку "Хто Я ?”. «Яке займаю місце в колективі»
   Кожному учаснику пропонується відповісти на запитання "Хто я”, та записати на листку. Бажано, щоб було не менше 10 відповідей, які характеризують людину з різних позицій. При цьому враховувати будь-які свої характеристики, риси, інтереси, емоції - все, що вважається за доцільне, щоб описати себе фразою, яка починається з "Я”... Я здібний педагог; Я любляча дочка; Я люблю екстрим (гірськолижний спорт, стрибки з трампліна); Я завжди прагну більшого; Я оптиміст; Я запальна і самолюбна; Я буваю невдячна; Я лідер і не люблю аутсайдерів; Я схильна до образ і довго тримаю їх у душі; Я просто супер... (за власним відчуттям). Потім по черзі кожен зачитує свої характеристики, всі інші повинні уважно слухати, щоб потім задати питання, яке його цікавить найбільше.

 Вправа 3.

Мета: Розвиток самопізнання, впевненості у спілкуванні, невимушеності в новому колективі.
   "Спілкування — це гра життєвих ролей”.
   Бажаючи чи ні, - в спілкуванні ми приймаємо ролі і пропонуємо якісь ролі іншим. Актор грає роль Гамлета. А Гамлет грає ролі: сина, племінника, коханого, люблячого, месника, мислителя, переслідувача, блазня, суддю, божевільного... Не можна знайти життєву ситуацію, де б не приходилось поєднувати декілька ролей. Учасникам тренінгу пропонується побудувати подібним чином і поля своїх головних життєвих ролей. Для кожної ролі визначити п'ять головних якостей особистості, які мають забезпечити життєдіяльність цієї ролі.
     Вправа 4

Мета: Розвиток самопізнання шляхом порівняння, роль педагога в новому колективі у самопізнанні.
   Учасникам тренінгу роздається схематичне зображення "Я -образу”, людини. Образ розглядається нами як індивідуально -варіативна реальність, що формується і розвивається під впливом певної діяльності. Знання кожного про самого себе виникає на основі порівнянь себе з іншими. Таким чином, система Я - образів і характер поведінки до інших завжди є показником не тільки того, як людина уявляє іншого, але й те, як вона оцінює сама себе, тобто існує "Я” -для інших ("ідеальне Я”) і "Я” - для себе ("реальне Я”). На основі цього студентам пропонується наповнити змістом (у декількох словах) кожен образ усі "Я - образи” і таким чином усвідомити, ідентифікувати ці якості. Ідентифікація забезпечує механізми соціалізації, посилює суб'єктивний компонент у розвитку "Я” - концепції”.
     Вправа 5.

Мета: Розкрити такі якості педагога, як свобода вибору і відповідальність за нього, довіра до свого власного "Я”. "Розповідь про якість, яку найбільше ціную”.
   Пропонується кожному з учасників подумати над тим, яку якість він понад усе цінує в людях. Після зробленого висновку пропонується пригадати (чи вигадати) коротке оповідання, історію, випадок, в якому йшлося б про обрану цінну якість. Один із учасників розповідає таку метафору: "Ця історія трапилась дуже давно в старовинному місті, в якому жив великий мудрець. Слава про його мудрість розлетілась далеко за околицями міста. Але був у місті чоловік, який заздрив його славі. І вирішив він придумати таке запитання, на яке мудрець не зміг би дати відповідь. Він пішов у поле, спіймав метелика, посадив його у зімкнуті долоні і подумав: "Запитаю я у Мудреця: скажи мені, наймудріший, який метелику мене в руках - живий чи мертвий? Якщо він скаже - живий, я стисну долоні і метелик загине, а якщо скаже, що мертвий, я розкрию долоні і метелик полетить. Ось тоді всі зрозуміють, хто з нас мудріший. Так усе й відбулося. Заздрісник спіймав метелика, помістив його в долонях і пішов до мудреця. І запитав у того: "О наймудріший, який метелику мене в руках - живий чи мертвий?” і тоді мудрець, який дійсно був дуже розумним чоловіком, відповів: "Все в твоїх руках...”
   Після кожної розповіді йде групове обговорення, даються відповіді на наступні запитання: "Про яку якість йдеться в даній метафорі?”, "Чи є для вас цінною та якість, про яку говорилося у даному випадку?” Після дискусії психолог пропонує самому виступаючому назвати ту якість, яку він обрав. Дана вправа дозволяє розкрити такі якості психолога, як свобода вибору і відповідальність за нього, довіра до свого власного "Я”.  

«Налаштуватись на успіх»

• Матеріали: ватман, кольорові фломастери.  Психолог: Давайте налаштуємось на успіх разом. Я пропоную вам намалювати свій щасливий момент в житі на ватмані, зобразити хто як може слово успіх у вигляді малюнку чи схемі. Учасники малюють і пояснюють, чому саме так їх відобразили=
• Релаквійна вправа  «Налаштуйтесь на успіх»Сядьте зручно, заплющте очі і дихайте спокійно. Уявіть великий білий екран. Поставте перед екраном фільтр вашого улюбленого кольору. Поступово він віддаляється від вас, стає меншим і меншим, і ось зовсім розчиняється… а ви, розслаблені спокійні, готові вирушити у довгу подорож до стародавнього таємничого, покинутого замку. Ви бачите високу кам’яну стіну, обвиту плющем. У якій є невеликі дерев’яні дверцята. Відчиніть їх і зазирніть. Ви бачите чудову природу: шовкові трави, квіти чудернацькі, дивні дерева, які своїми м’якими голосами запрошували вас зайти, тихо нашіптуючи: «Заходь, заходь, заходь… , - і ви опиняєтесь у прекрасному, але занедбаному садку. Рослини так буяють, що не видно землі, і важко знайти стежку. Вам хочеться довести все до ладу, і ви починаєте полоти бур’ян, підрізати гілки, виносити суху траву, все, все зайве, обкопуєте, поливаєте, словом наводите повний лад. За деякий час оглядаєтесь дивитесь що ви зробили своїми власними руками. Ви задоволені своїм результатом своєї праці, і таємничі голоси шепочуть: як гарно, як чисто, як дивовижно гарно. Ви чуєте слова подяки. Ви вдоволено оглядаєте ще і ще цю дивовижну красу і повертаєтесь до кімнати, упевнені з вірою в себе: ви в цьому світі потрібні. Ви відчули свої сили. Ви відчули що ви зробили успіх у світі рослин. Так само ви можете зробити успіх і у своєму житті . Чого вам я і бажаю

                                          

 

                              1. Вправа « ДОВІРА».

                                Учні представляли себе присутнім на тренінгу. Розповідаючи все що відбувалося у їхньому житті негативного пов’язане з насильством не лише особисто їх самих а також про їхніх друзів чи знайомих.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      3. Вправа « ІНФОРМАЦІЯ»

     В результаті насильства дитині завдаються тяжкі травми,

які мають згубні наслідки для її подальшого фізичного та психічного здоров’я,

причому хлопці страждають не менше за дівчат. Для суспільства це небезпечно тим, що діти, які були жертвами або свідками насильства в сім’ї, переносять цей негативний досвід до власного життя.

Така сім’я виховує для суспільства потенційного агресора чи жертву – людину, яка вважає за норму, що інших можна принижувати, а „за необхідності” й бити.

Діти, що живуть в умовах сімейного насильства, демонструють схильність до депресій, високий рівень піддання стресу, явні депресивні та/або істеричні симптоми; симптоми деперсоналізації та реактивних розладів. Вони часто пропускають шкільні заняття через нездужання психосоматичного характеру. Такі діти та підлітки відзначаються високим рівнем риску алкоголізації та наркотизації, пределінкветною та делінквентною поведінкою, зухвалою сексуальною поведінкою, дромоманією (патологічною схильністю до мандрів).

Найбільш типовими наслідками насильства в сім’ї стають наступні поведінкові прояви в дітей (і саме на них найчастіше скаржаться вчителі та батьки): бійки, конфлікти з оточуючими, низька шкільна успішність; незвичайна замкненість. До емоційних проблем таких дітей можна віднести підвищену агресивність, переважно знижений настрій, високу тривожність та наявність страхів, нестійкість почуттєвої сфери, легке коливання емоцій та їх надмірна сила, часто неадекватна ситуації (лють або істеричні ридання у відповідь на незначні зовнішні подразники).

Частими наслідками насильства в сім’ї стають психоневрологічні розлади в дітей: безсоння, енурези та енкопрези (недержання калу), нервові тикі тощо, а також соматичні захворювання як відповідь на стрес (це, перш за все, серцево-судинні розлади, порушення травлення, астма, алергії та кожні захворювання). Ознаками скоєного над дитиною насильства та неналежного догляду можуть бути також недостатня вага; затримки у розвитку, анемія, слабкий імунітет; тики, ссання пальців, розгойдування; недотримання правил особистою гігієни; одяг, що не відповідає погодним умовам та віку дитини; часті звернення до медичних закладів, зростаюча кількість ушкоджень; відсутність необхідного лікування; невідповідність отриманих ушкоджень поясненням, що їх дає дитина або її батьки чи піклувальники.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дуже важливо розглядати наслідки насильства, пережитого дитиною, з огляду на її вікові особливості. У різні періоди життя реакція на подібну психологічну травму може виявлятися по-різному. Найбільш звичайними симптомами в залежності від віку є:

·  для дітей у віці до 6 місяців – низька рухова активність, байдужість до оточуючого світу, відсутність реакції або надто слабка реакція на зовнішні стимули, відсутність посмішки (або посмішка з’являється дуже рідко);

·  для дітей у віці від 6 місяців до 1,5 років – страх перед батьками, страх фізичного контакту з дорослими (наприклад, коли доросла людина намагається взяти дитину на руки), постійна сторожкість за відсутності причин для неї, плаксивість, замкненість, постійний сум;

·  для дітей 1,5-3 років – страхи, сплутаність почуттів, відзначаються порушення сну, втрата апетиту, агресія, страх перед чужими людьми, перед дорослими, схильність до сексуальних ігор, крайнощі у поведінці (від надмірної агресивності до повної бадйжості);

·  для дошкільників (3-6 років) – пасивна реакція на біль, примирення з ситуацією; тривога, боязкість, сплутаність почуттів, почуття провини, сорому, відрази, безпорадності, зіпсованості, болісна реакція на критику; брехливість, схильність до крадіжництва та поджогів, жорстокість до тварин. Крім того, спостерігаються форми поведінки, притаманні більш молодшому віку (енурез, ссаня пальців, утруднене мовлення тощо), а також негативізм, відчуження та агресія поряд із надмірною поступливістю. Слід також зазначити наявність сексуальних ігор та хворобливої мастурбації;

·  для дітей молодшого шкільного віку – амбівалентні почуття стосовно дорослих, складності у визначенні сімейних ролей, страх, почуття сорому, відрази, зіпсованості, недовіри до світу; в поведінці відзначаються відчуження від людей, порушення сну, апетиту, агресивне поводження, відчуття «брудного тіла», мовчазність або несподівана говіркість, сексуальні дії з іншими дітьми;

·  для дітей 9-13 років – те ж, що і для дітей молодшого шкільного віку, а також депресія, суб’єктивне почуття втрати емоцій, самотність, відсутність друзів, страх перед власним домом, небажання йти туди після школи. У поведінці відзначаються ізоляція, маніпулювання іншими дітьми (в тому числі з метою одержання сексуального задоволення), суперечливе поводження, а також неадекватні харчові уподобання (недоїдки, листя, крейда, равлики, таргани, інші комахи тощо);

·  для підлітків 13-18 років – відраза, сором, провина, недовіра, амбівалентні почуття стосовно дорослих, сексуальні порушення, несформованість соціальних ролей і своєї ролі в родині, почуття власної непотрібності. В поведінковій сфері відзначаються спроби суїциду, реалізоване чи нереалізоване бажання покинути власну домівку, агресивне поводження, запобігання тілесної й емоційної інтимності, непослідовність і суперечливість поводження.